Білий заповідник! Саме на таке диво перетворюється Холодний яр у період цвітіння цієї квітки.
Ця екскурсія проводиться ранньою весною.
Холодний Яр загалом унікальне місце, тут представлені ландшафти лісостепової України, місце, пов’язане з величчю непокірного козацького духу.
Це місце пронизане дуже сильною енергетикою, до речі вчені вважають, що в цьому місці колись упав гігантський астероїд, який і утворив котлован.
Тут ростуть 500 літні дуби, черешні та груші, що для фруктових дерев не притаманне.
Ох, є щось чарівне в цих місцях, адже й люди тут довгожителі, до наших днів дожили свідки Холодноярської республіки початку 1920-х.
Не випадково саме це місце облюбувала собі ця рідкісна квітка-єдине місце в рівнинній Європі де вона росте, а ще в Криму, але як він переплутав гори з рівниною не зрозуміло, напевно, справа в чудесах цієї місцевості.
Завдяки волонтерам він розрісся вже на 60 гектарів.
З давніх-давен тут проходила дорога що з’єднує південні землі з Києвом, Львовом і Польщею.
Холодний Яр є реліктовий ліс що припиняють яри та місцеві дали їм всілякі назви, а найбільший названий Холодний Яр та вся територія навколо.
Є тут яри Кириківський, Святий, Чорний, Січовий, Гайдамака, Циганка, Поташев, Зміїний, Червоний, Кривенків, Скарб, Монаський та інші. Загальна довжина балок-ярів та їх відгалужень орієнтовно становить 250 км.
Душею Холодного Яру є Мотронинський монастир
Чому він так називається? Що це за Мотрона на честь якої назвали монастир уже майже тисячу років на заростає сюди стежка, хоча сам монастир згоряв не раз і не два, але місце як магніт вабить і відновлюється обитель немов птах Фенікс.
Легенда розповідає, що за часів князювання Ярослава Мудрого на місці давнього язичницького капища князь Мирослав збудував нову фортецю, а був він воєводою Смілянським. Повертаючись із переможного походу, він вирішив перевірити пильність кріпосного гарнізону на чолі з молодою княгинею, дружиною Мотрею. Для цього він перевдягнув своїх воїнів у печенізький одяг. Як виявилося, пильність була на висоті, княгиня прийняла князя за ворога і випадково вбила з лука Мирослава, прийнявши його за печенізького ватажка. На руках своєї коханої дружини він і помер. Княгиня Мотрена з горя і розпачу наказала затопити туру з тілом чоловіка, а сама постриглася в черниці.
На місці ж фортеці заснувала чоловічий монастир, на згадку про коханого чоловіка. З того часу й називається монастир Мотроновським…
Може здатися дивним, але в наш час ця легенда, яка більше схожа на казку, знайшла наукове підтвердження. Фахівці-гідрологи, які працювали в цій місцевості, виявили, що яр, у якому зараз знаходиться Свято-Онуфріївське джерело (під самим монастирем), є ніщо інше як старе русло річки Косарки, яка в ті літописні часи була судноплавною. Косарка впадала в Тясмін, який на той час був правим основним рукавом Дніпра. Так що човни могли вільно заходити до самої фортеці. Саме так це було чи трохи інакше, але впевненістю можна сказати, що легенди на порожньому місці не народжуються.
Так що не пропустіть тур у таке чудове місце.
